Мовчати

Билык Ирина

Вступ.

Давай виключим свiтло i будем мовчати
Про то, що не можна словами сказати
Не можна писати, неможливо зiграти
А тiльки мовчати, тихенько мовчати

Давай мовчати, про то, що дiвчати
Не вмiють сховати, не можуть спати
Давай про мене i про тебе - мовчати
Мовчати, аж поки не захочем кричати

Соло.

Мiсяць впав. Темно в кiмнатi
Як добре, що ти навчилась мовчати
Про то, що нiколи не змогла би збрехати
Про то, що нiколи, менi не зпитатись

Ми будем з тобою, у лiжку лежати
Лежати, як снiг, водою зтiкати
Ми будемо жадно, свої сльози ковтати
А з ними слова, яких не сказати

Соло.

Давай помовчу, тобi просто на вушко
Холодною стала, чайова кружка
А ми ще маем, про що помовчати
А ми ще маем, про що полежати

Як свiтло проб'ється через нашi штори
Ми знову з тобою, як всi заговорим
А поки ще темно є в нашiй кiмнатi
Давай з тобою будем просто...